Мета прийняття та сутність нового антикорупційного законодавства

Сутність антикорупційного законодавства полягає в наступному:
1) обмежити, нейтралізувати чи усунути фактори корупції:
- запобігти конфлікту інтересів,
- нормативно визначити рамки етичної поведінки особи, уповноваженої на виконання завдань і функцій держави,
- зробити вчинення корупційних правопорушень справою невигідною і ризикованою, а врешті-решт досягти того, щоб особа чесно і сумлінно виконувала свої службові обов’язки;
2) чітко визначити ознаки і склад корупційних правопорушень:
3) передбачити адекватні заходи відповідальності за їх вчинення,
4) належним чином врегулювати діяльність органів державної влади та їх окремих підрозділів, які безпосередньо протидіють корупції.

Боротися з корупцією слід правовим методом – шляхом законодавчого регулювання. Першочергового значення набуває необхідність на законодавчому рівні закріпити цілісний механізм протидії корупції та створити систему діяльності органів, які будуть безпосередньо реалізовувати антикорупційні заходи.

7 квітня 2011 року Верховною Радою України був ухвалений Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI. Після підписання його Президентом України він набрав чинності з 1 липня 2011 року. Розробкою закону за ініціативою Президента України безпосередньо займався Національний антикорупційний комітет при підтримці Міністерства юстиції України. В нормативному акті враховано пропозиції фахівців, науковців та практиків. Він отримав схвальні відгуки з боку експертів Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO), яка відповідно до Плану дій Україна – ЄС контролює виконання взятих нашою державою зобов'язань. Положення Закону також узгоджені з Конвенцією ООН проти корупції.

Крім того, одночасно був прийнятий за № 3207-VI Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення ”.

Базовим законодавчим актом в Україні став Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції», що передбачає:

5) правові та організаційні засади запобігання та протидії корупції з урахуванням положень міжнародних договорів з цих питань;

6) розширення переліку корупційних діянь, видів корупційних адміністративних правопорушень;

7) поділ корупційних діянь за ступенем суспільної небезпеки на види згідно з відповідальністю, що настає за їх вчинення (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова);

8) розширення суб’єктів корупції;

9) ефективні заходи щодо запобігання та розслідування фактів корупції.